Брем Стокер - Жив та був собі козак - текст песни, слова, перевод, видео
Ознакомьтесь с текстом песни Брем Стокер - Жив та був собі козак
Жив та був собі козак, зірви-голова,
Жил да был себе казак , сорви - голова,
Та й сподобалась йому, жінка другова.
И понравилась ему , женщина другово .
Ніби досі він не жив, він шукав траву,
Будто до сих пор он ни жил, он искал траву ,
Попридвога зворожив, жінку другову.
Попридвога зворожив , женщину Другов .
Долвелось ідти на січ, під хоругвами.
Долвелось идты на Сечь , под хоругвями .
Та й не з ним була в ту ніч.Жінка другова.
И не с ним была в ту нич.Жинка другово .
Чуєш шабельки дзвенять, дим та зарище.
Слышишь сабельки звенят, дым и Зарище .
Їдуть на ворожу рать, два товариша.
Едут на вражескую рать , два товарища .
Козак коника обняв, під попругою,
Казак конька обнял , под подпругой ,
Кулю на себе прийняв,
Шар на себя принял ,
Яка другові...
Которая другу ...
Іще більше ворогів, друг знесиленний,
Еще больше врагов , друг упадок сил,
Пролунало серед гір, "-Прощай милая!"
Прозвучало среди гор , " -Прощай милая! "
Поверталися на Січ, під хоругвами.
Возвращались на Сечь , под хоругвями .
Гірко плакала в ту ніч, жінка другова...
Горько плакала в ту ночь , женщина другово ...
Смотрите так же