Тексты песен   >   # > Іван Ганзера та Микола Янченко > Яблуня

Іван Ганзера та Микола Янченко - Яблуня - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Іван Ганзера та Микола Янченко

Название песни: Яблуня

Дата добавления: 23.04.2021 | 05:36:02

Просмотров: 18

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Іван Ганзера та Микола Янченко - Яблуня

У тривозі ластівки, літають,
В тревоге ласточки летают,
Хоч не осінь ще, а тепле літо.
Хотя не осень еще, а теплое лето.
Рідна хата з сумом, споглядає,
Родной дом с грустью, смотрит,
Маму забирають в місто, діти.
Маму забирают в город, дети.


На високі поверхи, квартала,
На высокие этажи, квартала,
На низеньку лавочку, у дворі.
На низкую скамеечку, во дворе.
Щоб в ночі із вікон, споглядала,
Чтобы ночью из окон, наблюдала,
Як за нею в небі, плачуть зорі.
Как за ней в небе, плачут звезды.


Не зламати вітру, не зламати,
Не сломать ветра, не сломать,
Яблуню стареньку, у садочку.
Яблоню старушку, в саду.
У сльозах благала, рідна мати,
В слезах умоляла, родная мать,
Не везіть мене у місто, дочко.
НЕ везите меня в город, дочь.


Просить мене мати, в неспокої,
Просит меня мать, в беспокойстве,
Коли знову їду до сила.
Когда снова еду в сила.
Синку, привези мені такої,
Сынок, привези мне такой,
Пепінки, як в нас в саду була.
Пепин, как у нас в саду была.


Привези води мені, с криниці,
Привези воды мне, с колодца,
З нашої криниці, край воріт.
С нашей колодца, у ворот.
Бо вона мені ночами сниться,
Потому что она мне по ночам снится,
Сниться мені, яблуневий цвіт.
Снится мне, яблоневый цвет.


Не завжди для мами все що треба,
Не всегда для мамы все что надо,
Ми привозим з рідного сила.
Мы привозим из родного сила.
Як же повернути їй те небо,
Как же вернуть ей то небо,
Той садок де яблуня цвіла.
Тот сад где яблоня цвела.


Догорає свічка, догорає,
Догорает свеча, догорает,
Тихою лампадкою, в куточку.
Тихой лампадой, в уголке.
День і ніч матусю виглядає,
День и ночь маму выглядит,
Яблуня старенька, у садочку.
Яблоня старушка, в саду.


У тривозі ластівки, літають,
В тревоге ласточки летают,
Хоч не осінь ще, а тепле літо.
Хотя не осень еще, а теплое лето.
Рідна хата з сумом, пригадає,
Родной дом с грустью, вспомнит,
Як забрали маму в місто, діти.
Как забрали маму в город, дети.