Тексты песен   >   С > Сергій Жадан > Прифронтове місто напередодні Різдва.

Сергій Жадан - Прифронтове місто напередодні Різдва. - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Сергій Жадан

Название песни: Прифронтове місто напередодні Різдва.

Дата добавления: 29.07.2024 | 13:00:15

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Сергій Жадан - Прифронтове місто напередодні Різдва.

Прифронтове місто напередодні Різдва.
Пограничный город накануне Рождества.
Всі йдуть до церкви, ніхто не знає слова.
Все ходят в церковь, никто не знает слова.
Повторюють за втомленими панотцями.
Повторите для усталых дам.
Плачуть за самогубцями та мерцями.
Они плачут о самоубийстве и мертвых.
Сніг чорніє, ніби відрубана голова.
Снег становится черным, как будто голова отрезана.
Марія співає з сиротами та вдівцями.
Мария поет с сиротами и вдовами.


Церква робить нас схожими на дітей –
Церковь заставляет нас выглядеть как дети -
Що нам потрібно ще, крім добрих вістей?
Что еще нам нужно, кроме хороших новостей?
Співаймо псалми, змагаймося з сатаною,
Давайте петь псалмы, давайте конкурировать с сатаной,
Слухаймо вовче виття зими за спиною.
Давайте послушаем Волк -Вол Зимы за твоей спиной.
Б’ють гармати в степу, господиня кличе гостей.
Оружие избивается в степи, хозяйка звонит гостям.
Сонні воли прокидаються за стіною.
Сонные волы просыпаются за стеной.


А смерть чекає на вулиці, знає де ми стоїмо,
И смерть ждет на улице, знает, где мы стоим,
Вичікує, не поспішає, коментує святе письмо,
Подожди, не спешит, комментируют Священное Писание,
Коментує безрадісно апостольські теплі послання,
Комментарии к радостному теплую посланию апостольского,
Їй здається, що в діях апостолів надто багато вагання,
Ей кажется, что в действиях апостолов слишком много колебаний,
А в нашій вірі, здається їй, замало тепла.
И в нашей вере, кажется ей, не хватает тепла.
На вашу любов, - говорить, - не вистачає зла.
Для вашей любви, - говорит он, - не хватает зла.


Стоять із псалтирями в руках старійшини й мудреці,
Стоять с псалтерами в руках старшего и мудрецов,
За ними полковники з шрамами на лиці,
Позади них полковники с шрамами на лице,
Писарі, джури, гармаші, піхотинці,
Клерки, присяжные, оружие, пехотинины,
Стають до гурту, але опиняються наодинці,
Противостоять группе, но оказаться в одиночестве,
Запеклі прапороносці, поважні бійці,
Жесткие флаги, уважительные бойцы,
Стоять чекають при вівтарі, мов на трамвайній зупинці.
Они стоят у алтаря, как трамвайная остановка.


Радіють селяни, прийшовши з довколишніх сіл,
Крестьяне радуются, исходящие из близлежащих деревень,
Міщани теж радіють з останніх сил,
Горожане также радуются последних силам,
Радіють дяки, лірники та бандуристи,
Радуйся, спасибо, лирики и игроки в Бандура,
Співають внизу мироносиці, співають вгорі хористи.
Они поют на дне мира, поют хоры выше.
Гості сідають повагом за святковий стіл.
Гости садятся за праздничный стол.
Не потрапляють у ноти штрафники і штабісти.
Уголовные соединения и стеки не попадают в заметки.


Хто з вас вціліє цієї зими, чоловіки?
Кто из вас выживает этой зимой, мужчины?
Хто з вас вийде з того боку ріки?
Кто из вас придет со стороны реки?
Хто впаде на снігу, хто піде під кригу,
Кто упадет на снег, который пойдет под лед,
Годувати плоттю своєю замерзлу рибу,
Кормить плоть замороженной рыбой,
Поїти кров’ю своєю солончаки,
Есть кровь со своими солончами,
Відбиватись луною в дзвінкому пташиному крику?
Чтобы отразить луну в крик, кричащем?


А смерть чекає в полі, не заходить у дім,
И смерть ждет на поле, не входит в дом,
І до смерті підходить хлопчик, і говорить, - ходім,
И мальчик приближается к смерти и говорит - Пойдем,
Ходім, покажу тобі наші статки й комори,
Иди, я покажу тебе наше богатство и кладовую,
У мене, - говорить, - немає страху і немає покори.
У меня есть, - он говорит: «Нет страха, и нет никакого послушания.
Бачиш, скільки світла в цім просторі золотім?
Вы видите, сколько света в этом пространстве золото?
Стане на всі пташині гнізда й зміїні нори.
Это будет на всех птичьих гнездах и змеях.


…Їх тут стільки стоїть – радісних і сумних.
... Их так много - радостно и грустно.
Але доки вона теж стоїть поміж них,
Но пока она тоже стоит между ними,
Доки вона співає разом із ними –
Пока она поет с ними -
З усіма радісними, усіма сумними:
Со всем радостным, все грустно:
Смерті немає, немає нещасть і лих.
Там нет смерти, нет страданий и бедствий.
Горять вогні,
Сжигая свет,
Засинають тварини,
Животные засыпают,
Тривають зими.
Зимы длится.
Смотрите так же

Сергій Жадан - Їй 15

Сергій Жадан - Револьвери і троянди

Сергій Жадан - Вона

Сергій Жадан - Дядь Саша

Сергій Жадан - Згадуй

Все тексты Сергій Жадан >>>