Тексты песен   >   Т > Тарас Прохасько > FM - Track 18

Тарас Прохасько - FM - Track 18 - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тарас Прохасько

Название песни: FM - Track 18

Дата добавления: 21.10.2023 | 22:34:04

Просмотров: 2

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Прохасько - FM - Track 18

04.01 У той самий момент, коли відчай, зневіра і найпохмуріше сприйняття світу затискають нас у найглухішому коридорі — тісному, мокрому, пекучому або холодному, але цілком темному, — коли не видно наступного повороту, а стіни зближуються і звужуються, коли бредеш у смердючій воді, заглиблюючись з кожним кроком все ближче лицем до поверхні, де плавають найогидніші рештки чужого, ворожого болю. І коли здається, що наступний крок буде прощальним, але якщо ти не втратив віри у долю, впевненості у правильності свого напряму і любові до середовища, яке готове залити тебе чимось протилежним, то тоді, у ті короткі моменти твердий мур, у який ми впираємося, перетворюється на м'який, ніжний і світлий безконечний отвір. Крізь цей проріз нам з'являється найкраще, що є у нашому житті. Тоді літають ангели, подібні на добрих птахів, дитячі страхи виявляються мудрими пухнастими звірками. З твого тіла, з очей і вух, з кожного пальця розпускається найпрекрасніша квітка, якої запах на хвильку перебиває всі можливі смороди. Тоді нам з'являється дійсна краса життя. Якщо додати ці потрясіння красою, які, зрештою, оправдовують цілі роки, то набереться яких кілька днів або годин, а, може, і хвилин. Бо краса дається нам секундами. Вона дозована, як гомеопатичні препарати. Якщо не витримати дозування, то можна
04.01 В то же время, когда отчаяние, отчаяние и наиболее плохое восприятие мира зажимают нас в самом глубоком коридоре - плотно, мокрый, горящий или холодный, но довольно темный - когда следующий ход не виден, а стены приближаются и узкие Углубление каждого этапа шага ближе к поверхности, где наиболее отвратительные остатки другого, враждебного боли. И когда кажется, что следующий шаг будет прощальным, но если вы не потеряли веру в судьбу, уверенность в правильности вашего направления и любви к окружающей среде, которая готова излить вам что -то противоположное, тогда, в те короткие моменты Сплошная стена, в которой мы опираемся, превращается в мягкое, нежное и легкое бесконечное отверстие. Через этот слот мы выглядим лучше, что в нашей жизни. Тогда ангелы любят, как хорошие птицы летят, детские страхи - мудрые пушистые животные. От вашего тела, от глаз и ушей, от каждого пальца, самые красивые цветочные цветы, которые пахнут на мгновение, прерывает все возможные смородины. Тогда у нас есть настоящая красота жизни. Если вы добавите эти шоки с красотой, которая, в конце концов, оправдывает целые годы, получит несколько дней или часов и, возможно, минуты. Потому что красота дается нам секунд. Это дозировано как гомеопатические средства. Если вы не можете противостоять дозировке, то вы можете


просто померти від тиску серця. Вона різна, ця краса. Вона має стільки ж виявів, як тіні, що перебігають внутрішньою поверхнею повіки у сонячний день, або той фраґмент найкращого у світі сну, який перетворився у момент пробудження і не піддається обробці розумом. Це щось невловиме, його неможливо зафіксувати ні фотоапаратом, ні відеокамерою, ні диктофоном. Лише течія на шкірі, слизовій і
Просто умри от давления сердца. Она другая, эта красота. Он имеет столько же проявлений, сколько и тени, которые проходят через внутреннюю поверхность века в солнечный день, или этот фрагмент лучших в мире сна, который превратился во время пробуждения и не относится к разуму. Это что -то неуловимое, это не может быть исправлено ни камерой, видеокамерой или голосовым регистратором. Только ток на коже, слизистой и


очному дні — йде попереду вулицею дивовижна жінка, і ти бачиш лише одну її щоку, падає яструб із синього осіннього неба, вітер здмухує пелюстки з квітучого дерева, пірнаєш у прозоре плесо гірської ріки, нічний метелик дивиться на тебе великими червоними очима, їдеш осінньою дорогою вночі у автомобілі, і фари висвітлюють дерева на узбіччі, стоїш вранці на горі посеред сонця, а все, що нижче — вкрите рівною поверхнею хмар, наївна і мила стара поштівка, яка вилітає з випадково вибраної книги, дванадцять білих коней у місячному сяйві мчать
Полный день - перед улицей есть замечательная женщина, и вы видите только одну щеку, падает ястреб с синего осеннего неба, ветер сжимает лепестки с цветущего дерева, вы ныряете в прозрачную швабру горной реки, Ночная бабочка смотрит на вас с большими красными глазами ночью в машине, а фары освещают деревья в стороне, стоять утром на горе посреди солнца, и все ниже покрыто плоской поверхностью облака


горбами, летить стріла. Після цього переліку вступає в силу так званий карт-бланш
горбы, летят на стрелу. После того, как этот список вступит в силу так называемой карт-бланши


— біла картка, вільна картка, де кожен може вписати свої з'яви краси
- Белая карта, свободная карта, где каждый может вписаться в свою красоту
Смотрите так же

Тарас Прохасько - FM - Track 09

Тарас Прохасько - FM - Track 15

Тарас Прохасько - FM - Track 04

Тарас Прохасько - FM - Track 03

Тарас Прохасько - FM - Track 12

Все тексты Тарас Прохасько >>>