Бруно Ферреро - Пригода з їжаками - текст песни, слова, перевод, видео

Название песни: Пригода з їжаками

Дата добавления: 18.02.2022 | 08:14:03

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Бруно Ферреро - Пригода з їжаками

Якось улітку сімейство їжаків поселилося у лісі. Погода стояла чудова, було гаряче, і їжаки цілий день гралися у затінку дерев або пустували на полях поблизу лісу, бавилися у хованки поміж квітів, ловили мушок, аби підживитися, а коли приходила ніч, засинали на купках моху поблизько нірок. Та ось одного дня вони побачили, що листя з дерев уже опадає. Наближалася осінь! Листки падали і падали. Їжаки бавилися, ганяючись за ними. Тим часом ночі ставали щораз холодніші і їжаки спали, вкриваючись сухим листям. Холод наступав із кожним днем. Часом на річці вже місцями можна було побачити лід. Невдовзі сніг присипав опале листя. Їжаки тремтіли від холоду цілісінькими днями, а й уночі не могли стулити ока, так було зимно.

Однажды летом семья ежик поселилась в лесу. Погода была замечательной, была горячей, была горячей, и ежики весь день играли в оттенках деревьев или запущены в полях возле леса, купались вкусами между цветами, поймали мухи, чтобы топить, и когда пришла ночь, засыпал Мосс возле Нарки. Но однажды они увидели, что листья из деревьев уже падают. Осень приблизилась! Листья упали и упали. Ежики наслаждаются их. Тем временем ночи стали холоднее и ежики спали, покрывая сухими листьями. Холод придумал каждый день. Время на реке уже местами вы могли видеть лед. Вскоре снег налил падшие листья. Ежики дрожали от простуды в течение нескольких дней, но ночью они не могли вызвать глаз, так что это была зима.

Увечері вирішили притулитися одне до одного, щоби зігрітися, але у ту ж мить розбіглися на всі боки: голками лише зранили собі носики і лапки. Знову несміливо наблизилися одне до одного, та на цей раз покололи писочки. Ще і ще збігалися вони докупки, і кожен раз історія повторювалася.

Вечером они решили поклониться от одного, чтобы разогреться, но в тот же момент они бежали со всех сторон: иглы бросили только носики и цитаты. Опять несвоевременно подошел друг к другу, и на этот раз похвалы похвалы. Они все еще совпадали, и каждый раз история повторилась.

Їм конче треба було знайти спосіб, аби бути близько одне до одного: птахи грілися, тулячись докупи, так само робили кролики й інші звірята.

Им нужно было найти способ быть рядом друг с другом: птицы были теплыми, покрасна документы, также сделали кролики и другие.

Відтак вони делікатно, поволі, кожного вечора наближалися одне до одного, аби зігрітися, але не поколотися. Вони дотримувалися стількох заходів безпеки. Нарешті відшукали відповідний спосіб.

Поэтому они деликатно, медленно, каждый вечер подходил друг к другу, чтобы согреться, но не округ. Они следили в составе многих мер безопасности. Наконец нашел подходящий путь.

Пориви вітру вже їм не заважали. Тепер вони могли спати усі разом і в теплі.

Порывы ветра уже не мешали. Теперь они могли спать все вместе и тепло.

Чи не здається тобі, що мали б існувати так само «Десять заповідей сердечности»? Вони могли б виглядати приблизно так:

Вам кажется, что должно быть одинаково «десять заповедей в сердечности»? Они могли выглядеть так:

1. Позаяк сердечність можлива, не існує жодної причини, аби обходитися без неї.

1. Возможность необычности возможна, нет никаких причин делать без него.

2. Щодня бодай трохи розмовляйте одне з одним.

2. Ежедневно, чтобы немного поговорить друг с другом.

3. Безнастанно намагайтеся ставати ліпшими.

3. Непрерывая попытка поправляться.

4. Поважайте себе.

4. Уважай себя.