PRESENT CONTINUOUS TENSE
Настоящее непрерывное напряжение
Коли з осінню питимеш чай,
Когда вы пьете чай с осенью,
я вже босим зійду на сніг.
Я уже спустится в снегу.
Ти – іронія простору – край
Вы - ирония пространства - край
ліжка, поруч тебе – єдиноріг.
Кровати, рядом с вами единорог.
Отже, мила, коли перейду поріг,
Так милая, когда я пересекаю порог,
ти ці строфи протри і перечитай.
Вы вытираете эти строфы и читаете.
Почну з побажання: ні пуху-пера…
Я начну с желания: нет вниз ...
І доки у венах – не стигла ртуть,
И в то время как в жилах - не зрелый ртуть,
а те, що і має текти, і кора
И что у вас утечка и кора
пхнеться з кістками куди зовуть, –
будет толкать костями, где они названы - -
час розгрібає оту каламуть,
Время разберется, что грязное,
здіймаючись нервами «на гора».
Восхождение на нервы "на горе".
За сітківкою ока і глибше – край
За сетчаткой и глубже - краем
свідомості – кров – переплав октав
Сознание - кровь - вареная октава
голосу – клекоту вишніх зграй,
голос - вишня вишневого стада,
я тебе допустив; ти була оглав
Я позволил тебе; Ты был Оглав
у глибинах, де ангел не долітав:
в глубине, где ангел не пришел:
живи! Якщо хочеш, – поприбирай
Жить! Если хотите - убирать
там, у серці, допоки – твердь;
Там, в сердце, в то время как - тяжело;
і зіниці об розум міцне тертя
и ученики на уме сильные трения
не випалить нас; залишається смерть,
не посыпать нас; Смерть остается,
як форма стабільного відчуття
как форма стабильного чувства
і єдина можливість душі – життя
И единственная возможность души - это жизнь
відмотати зворотньо хоча б на чверть.
Промоутер не менее четверти.
Бо потім – внизу, тебе, одну, –
Потому что тогда - ниже, ты, один, -
зустрічатиме спогад і гул монад.
встретит память и гул монады.
І не вітер, не ранок навіє: «бу!», –
А не ветер, а не утром, "Бу!", -
ці спресовані пристрастю в ад-
Они нажимают страсть в ad-
ресат букви «люблю», а – звичайний сад,
Курорт письма «Любовь» и - обычный сад,
вигнання із котрого колись відбув.
Изгнание, из которого он когда -то служил.
За ретроспективу гріха Вони,
Для ретроспективы греха они,
можливо, пожурять: «Наламали дров!»,
Возможно, они сердится: «У них сломал дрова!»,
а може – «бу!» – їхній тон сурми,
И, может быть, - "Бу!" - их тон сурьмы,
аби строфи лягали під меч (ребро!),
Чтобы сделать строф под мечом (ребро!),
і у землю вгризалися за добро, –
и в земле, запеченной для хорошего, -
рятуючи ангелів від війни.
Сохранение ангелов от войны.
2008
2008
Олег Короташ - Дарина і Еней
Олег Короташ - Казка
Олег Короташ - Пейзаж нізвідки
Олег Короташ - Елегія
Олег Короташ - Зимові станси не в Парижі
Все тексты Олег Короташ >>>
