Тексты песен   >   С > Сергій Жадан > Вірші

Сергій Жадан - Вірші - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Сергій Жадан

Название песни: Вірші

Дата добавления: 21.11.2023 | 07:58:15

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Сергій Жадан - Вірші

***
***


Можливо, я просто не вмію передати все це словами.
Может быть, я просто не могу передать все это словами.
Навіть не знаю, що це – образа чи радість.
Я даже не знаю, что это оскорбление или радость.
Я б хотів, озираючись, бачити ніч зі спалахами та дивами.
Я хотел бы оглянуться назад, чтобы увидеть ночь со вспышками и чудесами.
Але див не буває, тому я просто не озираюсь.
Но не видите, так что я просто не оглядываюсь назад.


Просто потрібно бути терплячими і міцними.
Вам просто нужно быть терпеливым и сильным.
Все закінчилося. Ми лишилися в більшості.
Все кончено. Мы остались в большинстве.
Просто цей світ не може в собі вмістити
Просто этот мир не может вписаться в
такої кількості болю й такої кількості ніжності.
Так много боли и столько нежности.


Виснажені надвечір’я, розламані ранки,
Истощен вечером, сломанные раны,
приголосні твого шепоту, настояні на алкоголі.
Согласные ваши шепот, наполненные алкоголем.
Умілий лікар вилікує будь-які рани.
У умелый доктор лечит любые раны.
Час, який у нас є, зцілить будь-які болі.
Время, которое у нас есть, исцелит любую боль.


Скільки б могло по всьому лишитись повітря нічного,
Сколько останется весь воздух за всю ночь,
скільки тепла в траві й голосів на березі.
Сколько тепла в траве и голоса на берегу.
Але чорта з два – я не виніс з собою нічого:
Но дьявол из двух - я ничего не принес со мной:
все залишилося там, в безкінечному вересні.
Все осталось, в бесконечном сентябре.


Збираю розкидані речі, вертаю позичені суми.
Я собираю разбросанные вещи, я возвращаю заимствованные суммы.
З ким хотів – погодився, з ким устиг – попрощався.
Кто я хотел - согласился с тем, с кем у него было время - попрощался.
Порожні легені, як порожні трюми –
Пустые легкие, как пустые удержание -
стільки місця для радості, стільки місця для щастя.
Так много места для радости, так много места для счастья.


***
***


Давай, скажи їй щось, зупини
Давай, скажи ей что -нибудь, остановись
Немає жодної ночі, немає війни
Нет ночи, нет войны
Серед цієї темряви та висоти
Среди этой темноты и высоты
Є лише її вперте бажання піти
Есть только ее упрямое желание пойти
Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти?
Кто еще, скажет, успокоится и остановится, если не вы?


Просто спини її, не відпускай її
Просто обратно, не отпускай ее
Хай далі говорить усі дурниці свої
Пусть он продолжит говорить всю его чушь
Хай далі змішує кров свою зі слізьми
Пусть это затем смешайте их кровь со слезами
Потім колись вона піде
Затем, как только она уйдет
Але хай залишиться до зими
Но пусть останется до зимы
Подивись, які тепер довгі ночі, які тягучі дими
Посмотрите, какие длинные ночи, каковы струнный дым


Навіть якщо світло зранку буде сліпуче та голубе
Даже если свет утром ослепитель и синий
Вона все одно послухає лише тебе!
Она все еще слушает тебя!
Навіть якщо її святі будуть суворі та злі
Даже если ее святые будут суровыми и злыми
Хай це станеться потім чи не станеться взагалі
Пусть это произойдет или вообще не произойдет
Але не відпускай її доки сонце проступає в імлі
Но не отпускайте это, пока солнце не в тумане
Навіть якщо завершиться осінь і почнеться зима
Даже если осень закончилась, и начнется зима
Вона все одно найбільше боїться лишатись сама
Она все еще боится оставаться одна
Навіть якщо її святі будуть добрими у своїй журбі
Даже если ее святые хороши в своем горе
Вона все одно може поскаржитись лише тобі
Она все еще может жаловаться тебе только
Можливо тому, що найсамотніше почувається саме в юрбі
Возможно, потому что это лучше всего в толпе


Скажи їй щось, чого ніколи не говорив
Скажи ей что -то, что никогда не говорило
Щось про людей і птахів, про тварин і риб
Что -то о людях и птицах, о животных и рыбе
Щось про вічність вугілля і невагомість зерна
Что -то в вечности угля и невесомости зерна
Про те, що життя має тривати навіть тоді, коли триває війна
О том, что жизнь должна длиться, даже когда война продолжается
Хто тобі, зрештою, ще повірить, якщо не вона?
Кто, в конце концов, поверит вам, если не она?


***
***


Я так і не зрозумів кількох речей –
Я никогда не понял несколько вещей -
легкого зламу її плечей,
Небольшой перерыв ее плеч,
твердого металу її образ,
твердый металл ее изображение,
того, чого не було без нас,
Что не было без нас,
того, що ламало наші хребти,
Что сломало наши вращения,
того, що варто було зберегти.
Что стоило спасти.


Я так нічого і не знайшов.
Я ничего не нашел.
Ще одна спроба, ще один шов.
Еще одна попытка, еще один шов.
Ще один сплеск на нічній ріці.
Еще один всплеск на ночной реке.
Що можна згадати наприкінці?
Что можно вспомнить в конце?
Протяг у венах, сніг в очах.
Растягиваясь в жилах, снег в глазах.
Навчись розбиратись у простих речах.
Научитесь понимать простые вещи.


Я хотів давати всьому імена.
Я хотел дать все имена.
Оскільки мова завжди одна.
Потому что язык всегда один.
І ім’я для всього завжди одне.
И имя всегда одно.
Саме воно й хвилювало мене.
Именно это беспокоило меня.
Стільки речей – складних і простих.
Так много вещей сложных и просты.
Я все назвав. Я нічого не встиг.
Я все назвал. У меня не было времени.


Я не встиг їй сказати, що береги
У меня не было времени, чтобы сказать ей, что берега
не мають значення і ваги,
не имеет значения и веса,
не мають наслідків і причин,
не иметь последствий и причин
що всі ми лишаємося ні з чим,
что мы все остаемся с чем -то,
що її сліди на нічному снігу –
Каковы ее следы на ночном снегу -
єдине, що має якусь вагу.
Единственное, что имеет некоторый вес.


Я не став говорити, що кожен із нас
Я не сказал, что каждый из нас
тримається власних імен і назв,
имеет свои собственные имена и названия,
аби не лишатись на самоті.
Чтобы не оставаться в одиночестве.
Так багато всього в житті –
Так много в жизни -
впертість твоя і присутність твоя.
Ваше упрямство и ваше присутствие.
Мені просто подобається її ім’я.
Мне просто нравится ее имя.


Не розуміючи літер і слів,
Не понимая букв и слов,
чорних хвиль, вологих полів,
черные волны, влажные поля,
болючих ключиць і повільних вен.
Болезненные клавикулы и медленные вены.
Важливим є кожне з імен,
Каждое имя важно,
кожна із вивітрених ночей,
Каждая из выветрившихся ночей,
кожна з речей, кожна з речей.
Каждая из вещей, каждая из вещей.


***
***


Десь на початку осені з’являються тиша й міць,
Где -то в начале осени появляется тишина и сила,
Так, немов небеса зачиняють свої майстерні.
Да, как будто небеса закрыли свои мастерские.
За кілька днів усе зрушиться з усталених місць,
Через несколько дней все смесится из установленных мест,
Оскільки все розламується й міняється в серпні.
Потому что все ломается и меняется в августе.


Стебла, сховані між сторінок,
Стебли скрыты между страницами,
Фарба небес – суха, осіння.
Небесная краска сухая, осень.
Серпневі яблука схожі на вагітних жінок:
Августы яблоки похожи на беременных:
За ніжністю шкіри чується твердість насіння.
Нежность кожи слышна о твердости семян.


Павутина тонкими волокнами залітає у сни,
Сеть тонких волокон летит во сне,
Тумани стоять на воді, ніби пороми.
Туман стоят на воде, как паромы.
Вагітні жінки схожі на яблука восени:
Беременные женщины выглядят как яблоки осенью:
Не знати, чого в них більше – стиглості чи утоми.
Не знаю, что у них больше - созревшая или усталость.


Не знати, чого більше в просторі – прозорості чи пітьми,
Не знаю, что больше в космосе - прозрачность или тьма,
І хто читає це небо, мов заборонену книгу
И кто читает небо, как запрещенная книга
Між повітрям осені й повітрям зими,
Между осенним воздухом и зимним воздухом,
Між голосами дощу й голосами снігу,
Между голосами дождя и голосами снега,
Між тим, що повинно статись, і тим, що сталося вже,
Между тем, что должно произойти, и тем, что уже произошло,
Між дотиками прокидань і рівним вогнем застуди,
Между касаниями пробуждения и равный огонь простуды,
Між тим, що тебе вбиває, і тим, що береже,
Между тем, что убивает вас, и тем, кто спасает,
Між тим, чого не було, і тим, чого не буде.
Между тем, что не было, а что нет.
Смотрите так же

Сергій Жадан - Їй 15

Сергій Жадан - Револьвери і троянди

Сергій Жадан - Вона

Сергій Жадан - Зброя Пролетаріату

Сергій Жадан - Дядь Саша

Все тексты Сергій Жадан >>>