Вежа Хмар - Папороть - текст песни, слова, перевод, видео

Дикий голуб у надвечiр’я Невблагано i глухо воркоче. Мов над мудрим i давнiм повiр’ям Вiн чаклує в чеканнi ночi. А навколо така прозорiсть – Неприхована i вiдверта. I я бачу: виходять зорi Через хмари вiтрами потертi. I я вiрю: десь папороть квiтне, Як продовження давньоi казки, I пiдносить над цiлим свiтом Сизе полум’я вiри i ласки. Сизе полум’я в нiч на Купала! Не гаси свої тихi пожежi. Я знайду твої дивнi причали, Бо я вiрю у них безмежно. А на папороть голуб сiв. Там, на папороть голуб сизий. Непiдвладний оцiй красi, – Розбиває зорi карнизи. Нiч напружена, наче лук, Б’є луною у тишу незвичну. На дорогах яких розлук Квiтне папороть романтична. I навiщо оця краса? I навiщо цi луни низом? Коли голуб приречено сам Розбиває зорi карнизи.